Очікує на перевірку

Єврейські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Євре́йські мо́ви — загальна назва мов євреїв.

Афроазійські мови

[ред. | ред. код]
  • Іврит — мова з групи семітських; державна мова в Ізраїлі. Діалекти: ашкеназі (європейський іврит), сефарді (піренейський іврит), мізрахі (східний іврит), єменіт (єменський іврит), самаритянський іврит.
    • Давньоєврейська мова (Біблійний іврит, Класичний іврит) (мертва мова)
    • Мішнайська єврейська мова
    • Середньовічна єврейська мова (мертва мова)
  • Арамейська мова — мова семітських племен Передньої Азії. Стала міжнародною мовою в Перській державі з 6 століття до н. е.
    • Біблійна арамейська мова (мертва мова)
    • Таргум
    • Вавилонська арамейська (мертва мова)
    • Барзанська мова
    • Хулаула (південнокурдистанська єврейська арамейська мова)
    • Лішана дені (сучасна арамейська мова)
    • Лішан дідан (урмійська єврейсько-арамейська мова)
    • Лішанід ношан
    • Бетанурська єврейсько-арамейська мова
    • Самаритянська арамейська мова (мертва мова)
  • Арабська мова
    • Єврейсько-іракська мова
    • Єврейсько-марокканська мова
    • Єврейсько-триполітанська мова (єврейсько-лівійська)
    • Єврейсько-туніська мова
    • Єврейсько-єменська мова
  • Кушитські мови
    • Кайла
    • Квара
  • Берберські мови
    • Єврейсько-берберська мова

Індоєвропейські мови

[ред. | ред. код]

Германські мови

[ред. | ред. код]

Єврейсько-германські мови

[ред. | ред. код]
  • Їдиш — мова з групи германських мов, якою користуються переважно євреї ашкеназі (центрально- та східноєвропейські євреї). Діалекти: східний, західний, литовський, польський, український, галицький, шотландський, голландський, клезмер-лошн, ґановім-лошн, балаґоле-лошн, кацовес-лошн, сабесдікер-лошн, юдендойч, лахоудіш.
  • Англійська мова
    • Єшивська англійська
    • Їнґліш
    • Гебліш (Геґбліш, Енґбрю)

Єврейсько-романські мови

[ред. | ред. код]

Єврейсько-іранські мови

[ред. | ред. код]
  • Єврейсько-малаямська

Література

[ред. | ред. код]
  • Feldman, Rachel (2010). «Most ancient Hebrew biblical inscription deciphered».
  • Sáenz-Badillos, Angel (1993). A History of the Hebrew Language. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55634-1.
  • Shanks, Hershel (2010). «Oldest Hebrew Inscription Discovered in Israelite Fort on Philistine Border». Biblical Archaeology Review 36 (2): 51–6.
  • Steiner, Richard C. (1997), «Ancient Hebrew», in Hetzron, Robert, The Semitic Languages, Routledge, pp. 145—173, ISBN 0-415-05767-1
  • Waltke, Bruce K.; O'Connor, M. (1990). An Introduction to Biblical Hebrew Syntax. Winona Lake, Indiana: Eisenbrauns. ISBN 0-931464-31-5.
  • Wexler, Paul (1981). «Jewish Interlinguistics: Facts and Conceptual Framework». Language 57 (1): 99–149. doi:10.1353/lan.1981.0028.
  • Wexler, Paul (2006), Jewish and Non-Jewish Creators of «Jewish» Languages: With Special Attention to Judaized Arabic, Chinese, German, Greek, Persian, Portuguese, Slavic (modern Hebrew/Yiddish), Spanish, and Karaite, and Semitic Hebrew/Ladino, Otto Harrassowitz Verlag, ISBN 9783447054041
  • Zuckermann, Ghil'ad (2014). Jewish Language Contact (International Journal of the Sociology of Language 226)
  • Zuckermann, Ghil'ad (2003), Language Contact and Lexical Enrichment in Israeli Hebrew[en], Palgrave Macmillan [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (ISBN 9781403917232 / ISBN 978140338695)

Посилання

[ред. | ред. код]